Звідки з'явилося поняття «вулична мода»? Якщо вірити словам істориків, то "вуличний стиль" з'явився в Японії в 80-х роках минулого століття. Але деякі історики моди спростовують цю теорію і стверджують, що вулична мода з'явилася набагато раніше і взагалі в іншій країні, а саме в 50-і роки в Англії. Молоде покоління принесло такий вид моди на вулиці великих міст. Це той контингент людей, який любить все нове. А ще більше молоді подобається проводити експерименти.
Більшість з представників молодого покоління, є головними «двигунами вуличної моди». Однак, бувають такі сміливці, які, не дивлячись на свій досить вже не юний вік, йдуть на поводі різних трендових течій.
Розглянемо деякі основні «модні» течії молодіжної субкультури:
- Хіпі – представники даної субкультури вважають за краще носити різні фенечки, розпускати волосся, і, поєднувати це все з джинсами та футболками.
- Панки – це любителі нашийників, чокерів, рваних потертих джинсів та майок. Куртки-косухи, жилетки з шкіри з безліччю «залізок», принти на одязі у формі черепів, ірокези, яскраво виражений колір волосся, товсті ланцюги – все це люблять панки.
- Тедді-бої – стиль в одязі, який схожий ковбойський.
- Готика – це важке взуття, чорний одяг, темний макіяж, який кидається в очі. І все це розбавляється прикрасами, створеними в грубому стилі.
- Раста – африканські мотиви у всьому, в чому тільки можна уявити: сумки, рюкзаки, одяг на відповідну тематику, дреди у волоссі.
- Хіп-хоп – довгі ланцюги з кулонами, широкі майки і штани не за розміром, кепки спущені на лоб.
Нехай навіть «вулична мода» і з'явилася під впливом певних субкультур, але сучасна назва вже давно змінилася на «вуличний стиль». Продемонструвати його може абсолютно кожна людина, не залежно від віку та національності. В цьому плані немає ніяких обмежень, які могли б «диктувати» щось своє. Але все ж краще не з'являтися на робочому місці в офісі в образі "хіпі" або "скінхеда", наприклад. Виняток в цьому випадку можуть становити лише тематичні вечірки на честь будь-якої події. Все прийнятно, але в міру, головне – «не переборщити».
